Демонтаж та перебирання дощатого покриття — це складний, тривалий, трудомісткий та брудний процес, на який вирішитись буває непросто. Однак, без нього, часто неможливо обійтися — якщо дошки підлоги підгнили, просідають, на них з’явилися сліди поразки пліснявою чи грибком.
У такому разі подітися нема куди — потрібна повна заміна дерев’яного настилу. Якщо ж дошки міцні, добре збиті між собою, але з’явився серйозний перепад у горизонтальній площині або на окремих ділянках підлоги, можна обійтися без розкриття дощатого настилу. При сприятливому збігу обставин обходяться поверхневими заходами, що вирівнюють. Залежно від того, який характер нерівності з’явився на дерев’яній підлозі за період його експлуатації, вибирається метод їх видалення.
Існує кілька способів, які застосовуються для вирівнювання дощатого покриття:
• Циклювання.
• Локальне вирівнювання конкретної області.
• Суха стяжка.
• Самовирівнюючі склади.
• Вирівнювання лагами.
• Вирівнювання підкладками.
Щоб визначити, який із способів краще підійде для певного випадку, необхідно для початку виміряти перепади поверхні підлог за допомогою лазерного або звичайного будівельного рівня довжиною не менше 2000 мм. Допустима величина нерівностей, з якою можна змиритися (якщо, звичайно, не з’явилися скрипи) не повинна перевищувати 2 мм на один погонний метр основи. А що робити, якщо підлога рівна, але почала скрипіти? Однозначно – з ним не все гаразд. Має бути проведено ревізію, виявити причину появи неприємних звуків. А потім – прибрати скрип дерев’яної підлоги, застосувавши ті чи інші методики, про які докладно розповідається у спеціальній статті нашого порталу.2. Як виконати вирівнювання своїми руками?
2.1. Локальне вирівнювання поверхні підлоги Буває, що нерівності мають локальний характер, тобто знаходяться лише на певних ділянках статі. Вирівнювання виступаючих вище основної площини дощок можна виконати за допомогою рубанка або ручної шліфувальної машинки. Безумовно, на цих ділянках слід проінспектувати капелюшки кріплення – цвяхів або шурупів. Вони не повинні заважати вирівнюванню, тобто їх за необхідності або заглибити в товщу дошки або навіть тимчасово викрутити. Якщо на підлозі утворилися, навпаки, увігнуті невеликі ділянки, їх піднімають до рівня поверхні. Цей процес можна зробити, використовуючи масляну або акрилову шпаклівку по дереву, або самостійно виготовлений склад з дрібної тирси і клею ПВА. Ремонтний склад наноситься на западину та розподіляється по поверхні за допомогою шпателя. Як маяки при такому вирівнюванні служитимуть краї поглиблення, розташовані на одному рівні з основною площиною підлоги. Після висихання шпаклювальної маси її зачищають шліфувальною машинкою. Розглянуті вище способи хороші тільки в тих випадках, коли дощате покриття готується під фарбування або під обшивкою його фанерними листами. Якщо ж підлога готується під лакування зі збереженням природного кольору та фактурного малюнка деревини, то доведеться застосувати циклювання всієї поверхні.2.2. Циклювання дерев’яної підлоги
До методу циклювання вдаються в тих випадках, коли необхідно звільнити підлогу від старого покриття або верхнього потемнілого або пошкодженого шару деревини. Крім того, якщо деформація поверхні та її перепади по висоті становлять не більше 10 мм, підлогу також можна вирівняти, використавши циклювальну машину. Цей спосіб досить галасливий, але швидкий, тому що в короткий термін дозволяє оновити дощате покриття, підготувавши до подальшого оздоблення. Провести цей процес самостійно нескладно, але обладнання дороге, і купувати його для разового завдання навряд чи хтось стане. Тому, якщо прийнято рішення вирівнювання та очищення підлоги зробити власноруч, апарат найкраще орендувати на певний термін. Вибираючи цей спосіб обробки, слід враховувати товщину дошки для підлоги. А також те, що після вирівнювання висота від поверхні до сполучного замка шпунтованої дошки має становити не менше 4÷5 мм. Тобто діяти доведеться дуже акуратно та обережно.
